Холера
Холера відноситься до гострих кишкових захворювань поряд з дизентерію, сальмонельозом та іншими кишковими інфекціями. Однак, на відміну від них, холера представляє особливу загрозу для здоров’я багатьох людей. Це захворювання може розповсюдитись до масштабів епідемії, широко поширеної відразу у багатьох країнах. Поширюється холера переважно в регіонах з жарким кліматом.
Прояви холери у деяких людей можуть бути дуже незначними, або їх може взагалі не бути. Тому заразними бувають люди, які здаються практично здоровими. У хворих на цю хворобу при формі середньої тяжкості відзначаються такі симптоми: велика втрата рідини з блювотою і калом (зневоднення), втрата свідомості, судоми. Профілактику холери треба обов’язково проводити в регіонах, де в останні роки відзначалися епідемії або навіть поодинокі випадки цієї хвороби. Це такі країни, як Ангола, Бенін, Буркіна Фасо, Бурунді, Камерун, Чад, Джібуті, Гана, Гвінея, Кенія, Ліберія, Малаві, Малі, Мавританія, Мозамбік, Нігер, Нігерія, Руанда, Свазіленд, Танзанія, Того, Зімбабве, Уганда, Аргентина, Беліз, Болівія, Бразилія, Чилі, Колумбія, Коста-Ріка, Еквадор, Сальвадор, Гватемала, Гондурас, Мексика, Нікарагуа, Панама, Перу, Венесуела, Афганістан, Бутан, В’єтнам, Китай, Індія, Індонезія, Іран, Ірак, Лаос, Малайзія, Непал, Пакистан, Філіппіни.
«Оздоровити» території після кишкових захворювань неможливо в короткі терміни, тому небезпека зараження ними зберігається ще деякий час після спалахів епідемії.
Яка ж потрібна профілактика?
Рівень гігієни та санітарії деяких держав дуже низький, а контроль якості продуктів і води, чистоти магазинів, барів та ресторанів є ненадійним. Тому мандрівники, які прибули в такі країни, повинні покладатися тільки на себе і самі створювати умови, які б виключили зараження всієї родини кишковими інфекціями.
Перш за все потрібно стежити за чистотою кухні, посуду, продуктів, дотримуватися правил особистої гігієни, не пити сиру воду і не вживати її для приготування їжі, знищувати мух. Тим, хто виїжджає в регіони з неблагополучної епідемічної ситуації щодо холери, а також людям, що живуть в цих країнах, роблять щеплення проти холери. Після вакцинації видається сертифікат, який дійсний протягом 6 місяців з дня проведення щеплення. Вакцинацію повторюють при необхідності. Але повного захисту людини від зараження холерним вібріоном (збудником холери) щеплення не забезпечує.
Про те, які країни є неблагополучними в плані захворюваності кишковими інфекціями, а також про необхідність відповідних щеплень можна дізнатися в установах Держсанепідемнагляду.
Профілактичні заходи важливі не тільки заради збереження свого здоров’я, але і для попередження завезення цих серйозних хвороб на батьківщину.
Географія поширення холери (нажаль, на російській мові):
