Хвороби, що підстерігають мандрівників

Що ж таке інфекційні хвороби мандрівників і як їх відрізнити від «звичайних» інфекційних захворювань? Кожна людина проживає в певних умовах зовнішнього середовища. Це і навколишня природа, і традиції, пов’язані з трудовою, соціальною та побутовою діяльністю людини, і цілий світ мікроорганізмів. Перерахування одних тільки назв відомих науці мікроорганізмів може зайняти цілий том, загальна ж кількість оточуючих людину хвороботворних мікробів просто не піддається обчислення. І для кожного виду характерна своя область розповсюдження. Ми поговоримо тільки про ті мікроби, з якими пов’язана небезпека зараження людей, що відправляються у подорож. Наша мета – допомогти мандрівникам уникнути проблем зі здоров’ям.

Зрозуміло, що мандрівник, змінюючи звичне зовнішнє середовище, піддає себе небезпеці зараження «новими» інфекційними хворобами. Так, наприклад, приїжджаючи з місцевості, де у зв’язку з кліматичними умовами не було можливості заразитися якимось інфекційним захворюванням, туди, де це захворювання поширене, мандрівник ризикує його «підхопити». Але для людей, які постійно проживають в даному районі, це інфекційне захворювання є «звичайним». Прикладами таких хвороб є малярія, лейшманіоз, кліщовий енцефаліт, в певному значенні сибірська виразка, сказ, туляремія та інші природно-вогнищеві інфекції.

Існує одна цікава легенда, втім, дуже схожа на дійсність. Провісники не радили Олександру Македонському входити до Вавилону через коротку східну дорогу, що проходила серед боліт. Олександр не послухався волхвів, не захотів витрачати час і йти в обхід по сухій західній дорозі. У підсумку незабаром Олександр Македонський важко захворів і помер. Зараз з великою часткою ймовірності можна припускати, що під час проходження армії заболоченій місцевості в околицях Вавилону він заразився малярією – «звичайним» для тих місць захворюванням.

Небезпека зараження природно-вогнищевим захворюванням залежить від сезону, наявності та кількості переносників в даній місцевості. Це пов’язано із сезонними змінами активності переносників збудників – комах, які висмоктують кров. Ці комахи здатні переносити мікроби від хворих людей або тварин до здоровим лише за певних умов. Іншими словами, навіть при безпосередньому спілкуванні з хворою людиною або твариною зараження неможливе за відсутності переносників збудників інфекції. У той же час самі переносники не небезпечні при відсутності хворих (джерела інфекції). Так, наприклад, позбулися від малярії на території колишнього СРСР, незважаючи на те, що комарі – переносники її збудників – залишилися. В даний час у зв’язку зі збільшенням кількості випадків малярії, завезеної з інших країн, в деяких областях Росії знову виникли місцеві осередки цього забутого захворювання. З’явилося навіть таке поняття, як «інфекції, що повертаються».

До інфекційних захворювань мандрівників можна також віднести хвороби, з якими кожен з нас якщо не зустрічався особисто, то хоча би, добре знайомий. Наприклад, навряд чи хто-небудь не чув про дизентерію або вірусний гепатит А. Цими інфекціями можна заразитися, навіть не виходячи з дому. Однак при зміні місця проживання (у відрядженнях, туристичних поїздках і походах, на полюванні, під час риболовлі) небезпека зараження зростає. Це буває пов’язано з вживанням води з неперевірених водойм і неможливістю дотримання елементарних санітарно-гігієнічних норм. Таким чином, за час подорожей у зв’язку зі зміною умов проживання підвищується ризик зараження якимись незвичними для організму мікробами.

Виділення групи інфекцій мандрівників з величезної кількості інфекційних захворювань людини досить умовне. Тому одним список цих інфекцій може здатися не надто повним, а іншим – навпаки, занадто довгим.