Іксодові кліщові бореліози (Лайм-бореліоз)

Іксодові кліщові бореліози – це група інфекційних трансмісивних природно-вогнищевих захворювань, викликаних бореліями і передаються іксодовими кліщами. При цих хворобах переважно уражаються шкіра, нервова система, опорно-руховий апарат і серце. Перебіг захворювань, як правило, хронічний, а також безсимптомний (прихований).

Кліщові бореліози є найпоширенішими трансмісивними природно-вогнищевими інфекційними захворюваннями у багатьох країнах північної півкулі Землі з помірним кліматом (у місцях розповсюдження іксодових кліщів), в тому числі і в Росії. Географія поширення цього захворювання в Росії збігається з географією розповсюдження кліщового енцефаліту.

Для кліщового бореліозу характерна весняно-літня сезонність зараження, зумовлена найвищою активністю іксодових кліщів у цей час.

У середньому в більшості областей Росії кожен третій з постраждалих від нападу іксодових кліщів заражається і занедужує на бореліоз.

Почервоніння шкіри з’являється не відразу після укусу кліща, а через кілька днів і навіть тижнів. Першою ознакою захворювання, що розпочинається є почервоніння навколо місця укусу, яке до цього часу вже представляє собою невелику засохлу корочку або малопомітний шкірний рубець). Поява почервоніння (еритеми) може супроводжуватися помірним підвищенням температури тіла (зазвичай до 37,5-38 ° С). Може виникати нездужання, почуття ломоти в тілі, загальна слабкість. Іноді підвищення температури на кілька днів випереджає почервоніння шкіри. Приблизно у третини всіх хворих бореліозом шкіра не червоніє взагалі. Тому виділяють еритемні і безеритемні форми захворювання.

Підвищена температура тіла може зберігатися протягом декількох днів, після чого нормалізується. Що стосується бореліозного почервоніння шкіри, то воно зазвичай зберігається значно довше, ніж підвищення температури тіла. Усі спроби самостійного лікування, як правило, виявляються марними. Навпаки, область почервоніння шкіри навіть продовжує повільно зростати і може досягати розміру 40-50 см (наприклад, при локалізації на спині або животі), іноді набуваючи своєрідний і характерний вигляд. Еритема може складатися з декількох кілець почервоніння шкіри з просвітленнями до нормального забарвлення між ними. Таке кільцеподібне почервоніння настільки характерне для бореліозу (воно практично ніколи не зустрічається при інших захворюваннях), що виявлення його завжди свідчить про наявність даного захворювання.

При прогресуванні хвороби часто уражаються нервова система, суглоби, серце й інші органи. Недоліковане захворювання може перейти в хронічну форму, часто стаючи причиною зниження працездатності та навіть інвалідності.

Для того щоб такі неприємності не відбулися з вами, запам’ятайте кілька корисних порад.

Якщо ви виявили кліща, що присмоктався…

1. Видаліть його за допомогою ниткової петлі, котра затягується між шкірою і голівкою кліща. Просто відривати кліща, що причипився не рекомендується, так як залишаються в шкірі частини комахи, призначені для відсмоктування крові (хоботок, «голівка»). Ці частини комахи, як правило, викликають нагноєння. Місце укусу треба змастити розчином йоду або спиртом. Накладати пов’язку, застосовувати різні креми та мазі не рекомендується, так як це перешкоджає утворенню захисної скориночки в місці присмоктування кліща.

2. Не поспішайте знищувати видаленого кліща! Цього кліща доцільніше буде дослідити на ознаки зараженості бореліями. Якщо хвороба ніяк себе не проявить незабаром після укусу кліща, то знання про можливе зараження може знадобитися вам через деякий час (через декілька тижнів або місяців), коли з’являться ознаки захворювання – ураження нервової системи, суглобів, серця чи інших органів. Слід звернутися до лікаря і пройти цілеспрямоване обстеження для виявлення борелій. Це дозволить лікарю вчасно поставити вам правильний діагноз. Треба пам’ятати, що захворювання вперше може проявитися навіть через деякий час після укусу кліща, нагадайте про це вашому лікарю.

3. Лікування повинно проводитися обов’язково під контролем медпрацівника. Це дасть можливість вчасно виявити перехід хвороби в хронічну форму або вирішити питання про необхідність додаткового лікування.

4. Вибирати антибіотик для лікування хвороби повинен тільки лікар, так, як слід враховувати тяжкість, тривалість, форму захворювання та ряд інших характеристик хвороби, які хворий не в змозі самостійно визначити.

Профілактичні дії подібні при всіх кліщових інфекціях. Найбільше значення мають попередження нападів іксодових кліщів і їх швидке видалення у випадку присмоктування до шкіри.

Вакцина в даний час ще тільки розробляється.