Гедзі

Ці великі (довжиною 10-30 мм) комахи, що висмоктують кров (часто їх плутають з оводами) мають вигляд мух з добре розвинутим колючо-лижучим ротовим апаратом. Велике значення має здатність гедзів нападати на трупи полеглих тварин у перші 2-3 дні після їх загибелі. Гедзі широко поширені, причому в тайговій зоні їх значно більше, ніж в лісовій і лісостеповій. У цих регіонах вони є одними з основних переносників туляремії і сибірської виразки. У країнах Західної і Центральної Африки з тропічним кліматом гедзі переносять поширене там захворювання лоаоз.

Гедзі зазвичай нападають на людину і тварину поблизу місць свого виплоду (при водоймах) в денні години, а деякі тропічні види – тільки в сутінках. Укуси гедзів болючі, місця укусів іноді починають гноїтись через супутнє забруднення.

Захищатися від гедзів потрібно за допомогою репелентів та спецодягу.