Вірусні гепатити А і Е

Гепатити А і Е об’єднує механізм їх передачі – так званий фекально-оральний, тобто вірус від хворого з частками його випорожнення потрапляє в їжу і воду, а потім здорова людина заражається при вживанні інфікованих продуктів і води. Під час подорожей при виборі місць стоянок слід приділяти особливу увагу виявлення ознак перебування людей на цьому місці в минулому. Головну небезпеку представляють тимчасові туалети. У разі їх наявності рекомендується змінити місце стоянки або ж максимально убезпечити себе від будь-якого контакту з ними, особливо у вологу погоду. Під час дощу або у вологому місці збільшується ризик розносу залишків випорожнення по території всієї табірної стоянки.

Розрізняють такі форми вірусних гепатитів: жовтушну, безжовтушну, стерту, безсимптомну. Протягом жовтушних форм виділяють переджовтушний і жовтушний періоди, а також період одужання.

Джерело інфекції – це хворі з будь-якою формою захворювання – стертою, жовтушною, безжовтушною, хворі, що знаходяться в прихованому (інкубаційному) і початковому періодах захворювання. Небезпечні ті хворі, у фекаліях яких виявляється вірус гепатиту Е або А. Найбільшу небезпеку представляють хворі з безжовтушними, нетиповими формами гепатиту, тому що ці хворі не знають, що вони хворі, і відповідно не піклуються про профілактику зараження навколишніх людей.

Кількість таких хворих може в 2-10 разів перевищувати кількість людей з жовтушними формами захворювання. З другої половини інкубаційного періоду, починається виділення вірусу з фекаліями, а максимальна заразність відзначається в останні 7-10 днів інкубаційного періоду і в переджовтушному (передує появі ознак жовтяниці) періоді. Коли людина вже жовтіє, вона, як правило, не є заразною.

Вірусний гепатит А (хвороба Боткіна) – це гостре захворювання, яке характеризується запаленням печінки. Вірусний гепатит А давно відомий лікарям. Це один з перших гепатитів, інфекційна природа якого була доведена. Гепатит А поширений повсюдно, особливо широко – в слаборозвинених країнах, де низький рівень гігієни та санітарії. Підвищення захворюваності гепатитом А завжди свідчить про неблагополучну епідемічну ситуацію щодо кишкових інфекцій в цілому. У Росії останнім часом відзначається значне підвищення захворюваності на вірусний гепатит А.

Вірус гепатиту А при кип’ятінні гине через 5 хв. При кімнатній температурі в сухому середовищі він зберігається протягом тижня, у воді – 3-10 місяців, у випорожненнях – до 30 діб.

Інкубаційний період гепатиту А становить у середньому 15-30 діб. Тривалість переджовтушного періоду – 5-7 діб. Хвороба починається гостро. Температура тіла підвищується до 38 або 39° С і зберігається на такому рівні 1-3 дні. Починають з’являтися грипоподібні ознаки – виражена загальна слабкість, головний біль, озноб, сонливість, відчуття болю в м’язах, ламкість в тілі, неспокійний нічний сон. На цьому тлі знижується апетит, спотворюється смак, з’являються нудота, відчуття гіркоти у роті, іноді блювота, почуття дискомфорту і тяжкості в області під ложечкою і під правим ребром, відраза до куріння. Через 2-4 дні сеча набуває колір міцно завареного чаю або пива, а потім знебарвлюється кал.

Про перехід хвороби в жовтушну стадію свідчить пожовтіння білків очей, слизової оболонки ротової порожнини, а в подальшому – шкіри. Жовтушний період триває близько 7-15 днів. З появою жовтяниці вираженість ряду ознак, характерних для переджовтушного періоду, зменшується, а у великої частини хворих ці ознаки зникають, довше всього зберігаються зниження апетиту і слабкість.

На щастя, результат гепатиту А в основному сприятливий для хворого. Повне одужання звичайно (у 90% випадків) настає в протягом 3-4 тижнів від початку захворювання. Але у 10% хворих людей період одужання затягується до 3 або 4 місяців, але хронічний гепатит не починає розвиватися.

Гепатит Е поширений переважно в тропічних і субтропічних регіонах, країнах: Південної Америки, Південно-Східної та Середньої Азії. На території Росії реєструються поодинокі випадки, в основному привізного характеру.

Вірус гепатиту Е – представник нового, ще недостатньо глибоко вивченого сімейства вірусів. Вперше цей вірус був визначений як причина гострих кишкових інфекцій у 1976 р. У порівнянні з вірусом гепатиту А він менш стійкий до різних факторів зовнішнього середовища.

Хвороба протікає подібно до гепатиту А. Тяжке протікання зі смертельним результатом в 10-20% випадків спостерігається у вагітних жінок.

Вірусні гепатити розпізнають не тільки по проявах хвороби, але і за результатами спеціальних лабораторних досліджень сироватки крові на наявність антитіл до вірусу гепатиту А. Лабораторна діагностика гепатиту Е в більшості країн, у тому числі і в Росії, ще не налагоджена і широко не проводиться.

Для профілактики гепатитів А і Е слід дотримуватися елементарних санітарно-гігієнічних правил, вживати якісну воду та їжу. Однак у деяких географічних регіонах єдиним ефективним методом профілактики є вакцинація. В даний час вакцин від гепатиту Е не існує. Для вакцинації від гепатиту А можна рекомендувати вакцину Havrix, що випускається в дозування для дорослих і дітей (підлітків). Вакцина добре переноситься, побічних ефектів практично немає, захисний ефект щеплення зберігається протягом декількох років.