Пошук

Історія інфекційних хвороб

За статистикою, кожен другий чоловік, який звертається до лікаря, – це інфекційний хворий. Але фактично таких хворих набагато більше.

Збитки, що зазнало людство від інфекційних хвороб, перевищують втрати від природних катастроф, травм, війн та голоду, разом узятих. Епідемії чуми, холери, натуральної віспи, висипного і черевного тифів, дифтерії, малярії, грипу та інших інфекційних хвороб лише в останньому тисячолітті поклали в могилу сотні мільйонів чоловік.

Величезна наполеонівських армія, яка напала на Росію в 1812 р., втратила близько третини свого складу через спалахи висипного тифу і дизентерії. Під час Кримської війни 1853-1856 рр. також лютували епідемії холери, черевного та висипного тифів, знижуючи боєздатність ворогуючих армій та розповсюджуючись серед жителів країн, що приймали війська, які евакуйовувались. Під час пандемії (всеосяжної епідемії) грипу 1918-1919 рр.. у світі померло 20 млн. чоловік, тоді як усі 133 року Столітньої війни (1733-1865 рр.). обійшлися Європі в 8 млн. життів, а на фронтах Першої світової війни загинуло 10 млн. чоловік.

Існує думка, що люди перш за все помирають від серцево-судинних і онкологічних захворювань і багато інфекційних хвороб є переможеними. На жаль, людству ще дуже далеко до повної перемоги над інфекціями. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, щорічно у світі помирає приблизно 51 млн. чоловік, з них 16,5 млн. – саме від інфекційних та паразитарних захворювань. Таким чином, протягом всієї історії людства інфекції залишалися найбільш частими причинами хвороб і смертей людей на земній кулі. Ця сумна тенденція, ймовірно, збережеться і на початку XXI ст.

У наш час дослідники постійно відкривають збудників раніше невідомих інфекційних хвороб або таких хвороб, які вважалися неінфекційними. Так, за останні 25 років було виявлено більше 30 нових збудників інфекційних захворювань людини. Деякі з «нових» хвороб, наприклад СНІД, гепатити Е, С, D, F і G, стали відомі лише в результаті вивезення їх з локальних вогнищ мандрівниками. У ряді випадків доведений зв’язок виникнення новоутворень з вірусними інфекціями.

В останні роки епідеміологічна ситуація в Росії продовжує залишатися напруженою: кількість інфекційних захворювань у 1998 р. склала 32,7 млн. випадків. Відзначено, що значно частіше в останні роки стали зустрічатися 26 інфекційних хвороб. Відзначається також активізація природних вогнищ деяких інфекційних захворювань: чуми, сибірської виразки, малярії, кліщового весняно-літнього енцефаліту, сказу, псевдотуберкульозу, бруцельозу.

У прикордонних з Росією державах епідеміологічна ситуація особливо неблагополучна в Корейській Народно-Демократичній Республіці, Китайській Народній Республіці, Монголії, Киргизстані, Казахстані та Туркменістані.