Пошук

ВІЛ-інфекція (СНІД)

У 2001 р., людство відзначило сумний ювілей – 20 років появи нового, раніше невідомого захворювання, що отримало назву СНІД.

«СНІД» – це скорочення, що означає «синдром набутого імунодефіциту». Назва відображає суть захворювання – дефіцит, тобто відсутність, життєво необхідної імунного захисту організму.

При порушеннях в імунній системі людина неминуче занедужує важкими інфекційними хворобами та онкологічними захворюваннями, лікувати які дуже важко, тому що організм хворого не може чинити опір цим хворобам.

Основною причиною СНІДу є зараження вірусом, що вражає імунну систему і викликає інфекційне захворювання. Цей вірус одержало назву «ВІЛ-інфекція» (інфекція, викликана вірусом імунодефіциту людини). Таким чином, СНІД – це вияв ВІЛ-інфекції (як правило, СНІД розвивається на кінцевій стадії цієї інфекційної хвороби). Якщо на ранній стадії інфікована людина нічим не відрізняється від здорових людей, то на стадії СНІДу завжди з’являються ознаки важкого захворювання.

Припускають, що вірус імунодефіциту людини походить від подібного з ним мавпячого вірусу. Основні події розгорталися в Африці, де люди тісно контактують, з мавпами і вживають м’ясо і мозок мавп в їжу. Розширення контактів з цими локальними вогнищами призвело до її всесвітнього поширення. На сьогоднішній день вірусом імунодефіциту заражені понад 40 млн. землян, кожен день знову заражається 16 тис. чоловік. ВІЛ-інфекція найбільш широко поширена на африканському континенті (переважно в країнах, розташованих на південь від Сахари), де близько 70% населення є носіями ВІЛ. Існує навіть загроза вимирання населення деяких африканських країн.

Передача вірусу здійснюється при статевому контакті, при переливанні інфікованої крові або через інфіковані кров’ю інструменти і різні предмети, а також від матері до плоду. Найбільш небезпечні в плані розповсюдження захворювання чоловіка і жінки, що ведуть розпутне статеве життя, а також гомосексуалісти. ВІЛ не передається через укуси комах, при побутовому контакті, через слину, рукостискання і повітряно-крапельним шляхом (при розмові, чханні і т. п.).

Для того, щоб відбулося зараження ВІЛ, необхідне потрапляння вірусу безпосередньо в кров (або на слизові оболонки, звідки вірус також повинен потрапити в кров). Після зараження протягом 1-3 місяців відбувається накопичення вірусів, після чого у 50-90% інфікованих людей з’являються ознаки гострої ВІЛ-інфекції. Однак іноді ця початкова стадія не розпізнається як ВІЛ-інфекція через відсутність будь-яких досить явних ознак специфічного інфекційного захворювання. Після завершення первинної стадії більшість заражених спочатку почувають себе здоровими і хвороба ніяк себе не проявляє. Діагноз «ВІЛ-інфекція» лікарі ставлять, враховуючи результати спеціального дослідження крові, яке в більшості випадків стає інформативним через 3 місяці після зараження.

Лише через кілька років починається власне стадія СНІДу, яка проявляється розвитком важких інфекційних захворювань і пухлин. Всі випадки зараження ВІЛ закінчуються смертю хворих.

СНІД – смертельно небезпечне і невиліковне в даний час інфекційне захворювання. А заразитися ним (у зв’язку з різким збільшенням кількості інфікованих людей) так само легко, як, наприклад, на дизентерію. Для того, щоб уберегти себе від СНІДу, потрібно мати одного надійного, статевого партнера або користуватися презервативом при випадковому сексуальному контакті. Також не слід нехтувати нашими порадами з профілактики інфекцій, що передаються через кров.